Anna Dianova

Про творчість, життя у США та найуспішніші проєкти.

Знайомтеся, це Анна Діанова — мисткиня у стилі метамодернізму з українським корінням, яка досягнула неабиякого успіху на теренах США. Вона навчалася у Kiev Academy of Media Arts, її роботи є у фонді сім’ї Андреа Бочеллі, а тепер вона малює про найгостріші соціальні теми.

Із чого починався її творчий шлях, де Анна Діанова черпає своє натхнення та якими проєктами особливо пишається — читайте в інтерв’ю.

Анно, ви працюєте у стилі метамодернізму. Він передбачає відображення важливих соціальних питань у роботах. Чому обрали саме цей напрямок?

Якщо говорити про метамодернізм, його головним двигуном є епоха четвертої промислової революції, а це інтернет, роботизація, зміна політичних, соціальних кордонів. Філософія моїх картин — це відтворення історичних подій та їхня інтерпретація на сучасний або футуристичний лад. Мені це до вподоби.

Розкажіть про свою улюблену картину.

Люблю всі свої анімовані картини для NFT-платформи Proof of love. Такий вид мистецтва є дуже популярним сьогодні. Ці роботи відображають права і життя жінок в епоху метамодернізації, у часи контрастів й абсурду.

Як почалася ваша історія як митця? Малюєте з дитинства?

Ще малою дівчинкою я мала хист до сприйняття мистецтва. У 7 років почала відвідувати дитячу школу мистецтв, де вивчала малювання, музику і танці. Згодом я навчалася у Професійній державній художній середній школі ім. Т. Г. Шевченка. Закінчила факультет живопису й освоїла техніки малювання олією, графіку, композицію і малювання живої натури. Наступний крок — Національна академія образотворчих мистецтв й архітектури, факультет живопису. Там я мала нагоду повчитися у найкращих майстрів своєї справи, заслужених художників України: Василя Гурина, Генрі Ягодкина, Анатолія Твердого, Назара Білика та інших.

Як вам допомогло навчання?

Нові знання допомагають краще зрозуміти живопис, ознайомитися з історією образотворчих мистецтв усіх часів, вивчити такі науки, як пластична анатомія, психологія, філософія, а також знайти своє покликання. Творча професія вимагає любові до своєї справи, наполегливості і незалежного бачення. Адже сьогодні світові потрібен не лише митець, а й лідер.

Нам відомо, що ви працюєте у США. Чому обрали саме цю країну?

Я працюю виключно над своїми картинами та онлайн-арт-проектами, тобто розробляю Digital Art. США дарує ідеальну атмосферу для молодих й амбітних людей. Де, як не тут ви знайдете стабільну ринкову економіку, найкращі галереї і мільйони можливостей у сфері арту? Успішних і відомих митців можна зустріти посеред вулиці. Вони залюбки розкажуть більше про свій шлях і дадуть декілька рекомендацій.

Чи робили виставки в Україні? Плануєте розвивати бізнес на батьківщині?

Я багато разів брала участь у спільних виставках для Національної академії мистецтв разом із Владом Тузовим. Ще одна креативна виставка була у Київській академії медіамистецтв. І нарешті — персональна виставка у Mironova Gallery.

Якими вважаєте українських шанувальників мистецтва?

Я вважаю, що українські колекціонери поділяються на традиційних та креативних. Перші колекціонують традиційне академічне мистецтво, інші інвестують у модернові інсталяції або цифрове мистецтво. Але їх набагато менше.

Охарактеризуйте ваше ставлення до живопису в Україні. Чим він відрізняється від світового?

Можу сказати, що українські шанувальники відрізняються від інтернаціональних. Українці полюбляють соціальне мистецтво на історичну, часто пострадянську тематику. А ось, наприклад, в Америці більше різних культур. Можна виділити латинську та афроамериканську, а також іспанську та колоніальну. Це важливі теми для їхнього суспільства.

На які картини зараз найбільший попит?

У галереях Нью-Йорка переважає тренд на концептуальне мистецтво. Але якщо говорити не так масштабно, то у кожній галереї живопис різний. Найчастіше зустрічаються мінімалістичний, абстрактний, сюрреалістичний та монументальний.

Особисто ви малюєте, орієнтуючись на власне бачення, чи на тренди?

Я орієнтуюся на своє бачення. Важливо розуміти сучасні тенденції, вивчати їх, але заразом знайти свій унікальний стиль, підхід до роботи, а головне — сформувати свій меседж. Тоді ви отримаєте бажаний результат.

Хто надихає на створення картин?

Я поважаю діяльність Ювал Ной Харарі — ізраїльського історика, який досліджує універсальну історію. Також люблю кіно і музику: роботи Тіма Бартона і музику до фільмів Філіпа Гласса.

Яких художників-колег любите?

Картини Арсена Савадова є неабияких зразком безкінечної фантазії.

У вас вдома висять ваші картини, чи є роботи інших майстрів?

Вдома висять мої картини, але маю наміри колекціонувати у майбутньому.

Чию творчість із класиків поважаєте найбільше?

Я обожнюю античну скульптуру Мікеланжело та живопис Вільяма Адольфа Бугро.

Які сучасні художники вам імпонують?

Творіння Аніша Капура та Ліси Юскавидж — американської художниці, яка працює у фігуративному стилі.

Чи є серед ваших клієнтів селебріті?

Мої картини є у фонді сім’ї Андреа Бочеллі та музичного гурту 2Cellos.

Як вважаєте — чому люди купують ваші картини?

Вони купують не так саму картину, як емоції та враження, які отримують, коли дивляться на неї. Для мене картина — це талісман глибокого мислення, заряджений на вдачу.

Розкажіть про свої нагороди, якими найбільше пишаєтеся.

Пишаюся премією за найкращий медіапроєкт Renaissance 2.0, створений разом із Blockchain Art для Київського Міжнародного економічного форуму 2018. Blockchain art Hackathon — це проєкт, який я презентувала з командою і Микитою Власовим. Разом із художниками з усього світу ми створили роботи у віртуальній реальності, розкриваючи важливі теми майбутнього: яким буде світ із розвитком штучного інтелекту, роботами та іншими новітніми технологіями, які вже активно розвиваються.

Назвіть цікаві проєкти за кордоном, у яких брали участь.

Це насамперед персональна виставка у Joseph Monaco. Там мене помітили і запросили взяти участь у Gemluc Art Expo і Prince Albert Foundation Gala.

Що потрібно, щоб стати успішним художником? Дайте пораду молодим талантам.

Окрім таланту та освіти треба мати хист до ведення складного бізнесу і бути маркетологом від Бога.

Якби не мали таланту малювати — ким би стали?

Мабуть, працювала би у кіно чи у дизайні. Стараюся це комбінувати у своїх колабораціях.

Коли намалювали картину, радитеся із кимось, наскільки вона вдала?

Усе залежить від ситуації. Можу радитися із замовником, галереєю чи іншими художниками. Але найчастіше — мамою Мариною Діановою. Вона прекрасна дизайнерка інтер’єрів і відіграє неабияку роль у виборі моєї професії.

У вас є творчі принципи, від яких ніколи не відступитеся?

Я вірю у вагомість традиційного мистецтва. А також у пам’ять робіт великих майстрів.

Розкажіть про останню роботу, якою дуже пишаєтеся.

Картина, натхненна Zero Gravity. Це американська авіакомпанія, яка існує із 2004 року і проводить польоти із досягненням стану невагомості. У ній я продовжила свою метамодерному тематику.